- афазія
- —————————————————————————————афа́зіяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
афазія — ї, ж., мед. Повна або часткова втрата здатності мовлення внаслідок ураження мовних центрів кори головного мозку. •• Амнести/чна афа/зія неможливість називати знайомі предмети або згадувати події на фоні правильного опису їхньої суті. Верба/льна… … Український тлумачний словник
Афазия — аф азия, афаз ия ж. Расстройство или полная утрата речи, вызываемые поражением определённых участков головного мозга (в медицине). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
акатафазія — ї, ж. Вид афазії, який проявляється порушеннями мовлення при правильній синтаксичній будові фрази … Український тлумачний словник
алексикалізм — у, ч. Рід афазії, яка проявляється в семантично лексичних розладах мови хворого … Український тлумачний словник
дисфонія — ї, ж. 1) Загальний термін для позначення будь якої лінгвістичної дисфункції. 2) Те саме, що афазія. •• Пуберта/тна дисфоні/я зміна голосу у чоловіків під час пубертатного періоду … Український тлумачний словник
жаргонофазія — ї, ж. Сенсорна афазія, що проявляється багатослівними промовами з вираженими вербальними та літеральними парафазіями … Український тлумачний словник